Валентина Ланевич, м. Стебник У сірім світанку біліють сніги
У сірім світанку біліють сніги,
Де сонячний промінь залишив сліди
Срібляться дерева, додавши ваги.
В\'юниться стежина в підніжжі гори.
Грає у піжмурки з хмарками вітер,
Сипле поволі сніжинками бісер.
Торкає звічев\'я і мого плеча,
Життєва дорога в кожного одна.
Грає у піжмурки з хмарками вітер,
Сипле поволі сніжинками бісер.
Торкає звічев\'я і мого плеча,
Життєва дорога в кожного одна.
Своєю несу безмежне кохання,
Сповнює душу вогняне убрання.
Серце налите по вінця, до краю.
Без ласки, милий, слабну, знемагаю
Вірш взятиз з сторінок електронного літературно-художнього журналу "Дніпро"